“Я научился быть довольным тем, что у меня есть. Умею жить и в скудости, умею жить и в изобилии; научился всему и во всем, насыщаться и терпеть голод, быть и в обилии и в недостатке. Все могу в укрепляющем меня Иисусе Христе.”(Послание к филиппийцам апостола Павла, 4, 11 — 13).
?
“Покинув отчий дом, отрекшись от наследства, Варфоломей отправился навстречу своей мечте о внутренней свободе, о сокровищах духа, которые “ни моль, ни ржа не истребляют” (От Матфея, 6, 20).”
“Случайно ли, почти все знаменитые русские монахи-подвижники были выходцами из аристократии?”
Движение “от обратного”. Бедные — к богатству. Богатые — к бедности.
?
Пример для Варфоломея — Антоний и Феодосий Печерские.
“Их жизнь и “подвиги” были известны ему из Киево-Печерского патерика и житий обоих “преподобных”.
Гармония двух начал. Читать далее →

Сергий
1 Знамения
2 Пустынник
3 Двенадцать
4 Меч и Колокол
Серафим
Встреча. Всему — мера. О благах земных. Отец и мать.
Лука Войно-Ясенецкий
1 Дух, Душа и Тело
Григорий Сковорода
1 Григорій
2 Пісня
3 Фабула
4 Ода
5 Жайворонки
6 Олениця та Кабан. Спокій Душі
7 Голос Серця
8 Трактати
9 Лелека
10 Убогий Жайворонок. Самотність
11 Про старість
12 Про спокій душі
13 Листи
14 Життя Григорія

Глава десятая
Три брата

Три брата из сказок. Старший, средний и меньший.
Глубокая древность. Гиперборейцы первобытные добывают пищу охотой и рыбалкой. Пища — мясо, также кровавые жертвоприношения тотемным животным. Со временем от общины отходили одинокие воинственные особи (часто изгонялись из общины за нарушение законов), которые становились на путь разбоя и кочевой жизни.
Старший брат — охотник и рыболов, постоялец. Средний брат — воинственный скиталец, нападающий на слабые группы и отбирающий пищу и шкуры. Со временем образовывает общины воителей. Далее, со временем от охотников отходят группы и поселяются на лугах, где обрабатывают землю и питаются растительной пищей — меньший брат. Так было…
Теперь можно предположить:
Старший брат — скотовод, охотник и кочевник гот. Символ — бык.
Средний брат — воитель, кочевник скиф. Символ — орел.
Меньший брат — мирный славянин, постоялец, земледелец, сколот. Символ — лось. Читать далее →

Глава девятая
Германо-Славяне

Иван Билык:
“Групи слав’янських племен були на стадії давно осілих суспільств із глибокими хліборобськими традиціями… Займаючи на материку найкращі терени, придатні для їхнього основного заняття — хліборобства, слов’яни східні й західні стали — й не могли не стати — об’єктом експанації для інших народів, які ще не мали в Європі “постійної прописки” й, отже, прагнули до перерозподілу земель континенту, особливо його середніх та північних широт, бо на півдні був Рим і туди вони ще не наважувалися скерувати свої списи.
Такими народами були на той час войовничі германці. Війна готів зі слов’янами велася довгі століття, й упродовж усього часу фортуна всміхалася поперемінно то тим, то тим.” Читать далее →

Глава восьмая
Христианизация

Естественно, Русь была костью в горле у Египетского подданства (Рима и Греции). Почему? — Мешала им грабить и подчинять своей идее другие народы, имевшие своих богов и своих Предков(!). Навязывание идеи Христа шло насильственно, с инквизицией, крестовыми походами и морем крови и слез.
Иван Билык:
“…згадаймо варварські розправи й з боку римлян, коли вони часом брали гору над “варварами”: ріки крові й багатомильні “алеї” розіп’ятих, поголовний грабунок та знищення вогнем і мечем усього того, що насмілювалося піднятись проти Священної імперії та її новим богом помазаних володарів. Згадаймо все це — й жорстока лють “варварів” у жодне порівняння не стане з витонченим, освіченим варварством і вандалізмом римських легіонів.” Читать далее →

Глава седьмая
Косаки

Скорее всего, косаки — воины гуны, которые возвратились из Ирана, Турции и Индии на прародительские земли и образовавшие клан вольных воинов, отличавшихся от сколотов стрижкой волос — хохлом на голове. И. Билык:
“…врочистий обряд постригання, лишаючи на тім’ї лише одну кіску; звідси — косар, косак і козак.”
Естественно, косаки были названы “царскими скифами”, ибо происходили из рода Рамы, в давние времена свершившие Великий Исход… Читать далее →

Глава шестая
Нибелунги

Кто же такие германцы?
“У всім відомому драматичному сюжеті нібелунги звуться бургундами. Й коли вважати, що ці бургунди — германці, то й германців слід називати гунами, бо ж бургунди — родичі гунам. Такої ж думки й Шафарик.”
Германец — кхер-ман, кхор-ман, человек Земли.
Нибелунг — Новый Луг — косацкое Новолужие. Читать далее →

Глава пятая
Юр-Ор

На сегодняшний день мы знаем Архангела Михаила, побеждающего Змия. До социализма был Георгий Победоносец.
(Георг-кхорг-кхор-ор).
До Георгия — Юрий Победник.
Юрий — Орий… И. Билык:
“… усі чоловічі слов’янські наймення “героїчного” змісту були присвятою стародавньому богові війни й перемоги Юру. Це й власне Юрій (означає “той, хто присвячений Юрові”, Юрич) і ціла низка типу Ярослав, Яромир, Яролюб, Яромир тощо.” Читать далее →

Глава четвертая.
Аттила

Воевода, покоривший большие территории Европы… Кто же он? И. Билык пишет:
“Римський сановник Рамул у нього мовить: “Ніхто з-поміж царів, що володарювали в Скіфії чи в будь-якій іншій країні, в такий короткий час не здійснив стільки великих справ, як Аттіла.” (Г. С. Дестунис, Сказіння Приска Панійського). В германському епосі “Бітерольф і Дітліб” Аттіла мудрістю своєю порівнюється з Соломоном. Але Соломон, як свідчить переказ, при всій його величності не мав поряд себе стільки витязів, скільки їх бачив Бітерольф при дворі могутнього Аттіли.” Читать далее →