“Ще в давні часи, коли черепахи в орлів літати вчилися, молодий Жайворонок сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, за розповіддю мудрого Езопа, своє літання щасливо скінчила з великим шумом та грюком на камені. Жайворонок злякався і, тремтячи всім тілом, дістався до свого батька:
— Батечку! Біля тієї гори, мабуть, сів орел, про якого ти мені розповідав колись, що то найстрашніша з усіх птиця…
— А чому тобі так здалося, синку? — спитався старий.
— Батечку! Коли він сідав, я такої швидкості, шуму та грому ніколи не бачив.
— Коханий мій синку! — сказав старий. — Ти маєш молоденький розумець… Знай, друже мій, і завжди співай отаку пісеньку:
Не той орел, що високо літає,
А той, що легко сідає…
С и л а. Багато хто не за призначенням починає велике діло, та погано кінчає. Всякій справі є печаттю добрий намір та кінець.”
?
ГОЛОВА І ТУЛУБ
“— Як би ти жила, — спитав Тулуб Голову, — коли б з мене не витягувала для себе соків життя?
— Достеменно, — відповіла Голова, — але в нагороду тобі моє око — як світло, а я допомагаю порадою.
С и л а. Народ повинен своїм володарям служити й годувати їх.”
?
ЖАБИ
“Як висохло озеро, Жаби пострибали шукати собі нового житла. Нарешті всі вигукнули:
— Гей! Яке величезне озеро! Буде воно нам довічним житлом! — І плюснулись разом у нього.
— А я, — сказала одна, — вирішила жити в одному із джерел, яке посилає сюди струмки; бачу здаля отінений горб, що сюди численні потічки посилає, там сподіваюся знайти собі добре джерело.
— А навіщо, тітонько? — спитала молоденька Жаба.
— А тому, голубонько моя, що струмки можуть потекти в інший бік, і це озеро може, як і попереднє, висохнути. Джерело ж для мене завжди надійніше калюжі.”
?
Момент про Єдність Природи.
“Бог, Природа та Мінерва — одне і те ж. Так само, як сіль без солону, як колір без природного свого духа, а око без зіниці, так і природне діяння завжди позбавлене своєї таємної принади.”
?
Момент про Силу.
“С и л а. Світло й тьма, тління і вічність, віра і безчестя складають світ цей і потрібні одне для одного. Хто тьма — хай буде тьмою, а син світла — хай буде світлом. Від плодів їхніх розпізнаєте їх.”
?
Момент про Шлях Життя.
“Співати, пити та їсти — не робота, а лише хвостик із призначеного нам. А хто для того їсть, п’є та співає, щоб бажаніше після відпочинку взятися за роботу як за визначений шлях свій, цьому нудьгу прогнати небагато труду треба: щодня він працює й відпочиває, і це про нього приказка: “Добрій людині будь-який день свято”. Робота наша — це джерело веселощів. А коли кого робота не звеселює, той не має з нею спорідненості, хто не є приятелем її вірним і нічого біля неї не любить, той завжди неспокійний і нещасливий.”
?
Момент взаємозв’язків.
“Коли є в багатстві те, чого немає у злиднях, задумайся — і знайдеш у злиднях те, чого нема у статках. Де земля менше родить плодів, нагородою там — свіжіше повітря. Де менш журавлини й чорниць, там менше скорбутної хорості; менше лікарів — менше хворих; менше золота — менше потреб; менше ремесел — менше розтратників; менше наук — менше дурнів; менше прав — менше беззаконня; менше зброї — менше воєн; менше кухарів — менше зіпсованого смаку; менше честі — менше страху; менше солодощів — менше суму; менше слави — менше неслави; менше друзів — менше ворогів; менше здоров’я — менше пристрастей. Століття й століття, країна й країна, народ і народ, місто й село, юність і старість, хворість і здоров’я, смерть і життя, ніч і день, зима й літо — кожний стан, стать, і вік, і всяка живність має власні свої вигоди.”
?
Все треба заслужити.
“Спитайте вашого мисливського пса, коли йому веселіше?
— Тоді, — відповість вам, — коли жену зайця.
— А коли заєць смачніший?
— Тоді, — відповідає мисливець, — коли поганяюсь за ним.
Поглянте на кота, що сидить перед вами. Коли він веселіший? Тоді, коли всю ніч бродить або сидить біля нірки, хоча, зловивши мишу, й не їсть її. Замкни бджолу в меді, чи не помре вона з туги в той час, коли може літати по квітоносних лугах? Що є болісніше, ніж купатись у багатстві та смертельно мучитися з того, що не маєш спорідненої праці? Немає гіршої муки, як хворіти думками, а думками хворієш, коли позбавлений спорідненої праці. І немає нічого радіснішого, аніж жити за призначенням.”
?
