ПЛУТАРХОВА КНИЖЕЧКА ПРО
СПОКІЙ ДУШІ

“Воістину ж і багатодіяння, і бездіяльність є суєта, та краса серця є країна й місто спокою; погана ж душа є море мук. І сказав я і ще сказати хочу, що й ухилитися від блага, й сотворити зло є однакова мука.”
Спокій душі — слідування природі.
“Нерозумна душа, не навчена насолоджуватися своїм становищем, хоч із життя в життя переходить, проте всюди сумує й колотиться, бо носить всередині джерело прикрощів — розтлінне серце.” Читать далее →